Словарь української мови (1924)/тикало
| ◀ тика | Словарь української мови Т тикало |
тикання ▶ |
|
Ти́кало, ла, м. 1) Говорящій на „ты“. Шейк. 2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ. КС. 1887. V. 479. Чуб. III. 88.
| ◀ тика | Словарь української мови Борис Грінченко Т тикало |
тикання ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тикало
Борис Грінченко
1924
Ти́кало, ла, м. 1) Говорящій на „ты“. Шейк. 2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ. КС. 1887. V. 479. Чуб. III. 88.