Словарь української мови (1924)/тика
| ◀ тик! | Словарь української мови Т тика |
тикало ▶ |
|
Ти́ка, ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. Ти́чка.