Словарь української мови (1924)/тернути
◀ тернувати | Словарь української мови Т тернути |
тернь ▶ |
|
Терну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
◀ тернувати | Словарь української мови Борис Грінченко Т тернути |
тернь ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тернути
Борис Грінченко
1924
Терну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.