Словарь української мови (1924)/темничний
◀ темниця | Словарь української мови Т темничний |
темнісінький ▶ |
|
Темни́чний, а, е. 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.
◀ темниця | Словарь української мови Борис Грінченко Т темничний |
темнісінький ▶ |
|
Словарь української мови — Т
темничний
Борис Грінченко
1924
Темни́чний, а, е. 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.