Словарь української мови (1924)/тарілець
| ◀ тарівка | Словарь української мови Т тарілець |
тарілка ▶ |
|
Тарі́лець, льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.
| ◀ тарівка | Словарь української мови Борис Грінченко Т тарілець |
тарілка ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тарілець
Борис Грінченко
1924
Тарі́лець, льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.