Словарь української мови (1924)/тарахтати
◀ тарахта | Словарь української мови Т тарахтати |
тарган ▶ |
|
Тарахта́ти, та́ю, єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.
◀ тарахта | Словарь української мови Борис Грінченко Т тарахтати |
тарган ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тарахтати
Борис Грінченко
1924
Тарахта́ти, та́ю, єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.