Словарь української мови (1924)/табуновий
◀ табунників | Словарь української мови Т табуновий |
табунський ▶ |
|
Табуно́вий, а, е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. К. МБ. XI. 142. Табунове пасовисько. Шейк.
◀ табунників | Словарь української мови Борис Грінченко Т табуновий |
табунський ▶ |
|
Словарь української мови — Т
табуновий
Борис Грінченко
1924
Табуно́вий, а, е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. К. МБ. XI. 142. Табунове пасовисько. Шейк.