Словарь української мови (1924)/табунників
◀ табунник | Словарь української мови Т табунників |
табуновий ▶ |
|
Табу́нників, кова, ве. Принадлежащій табунщику.
◀ табунник | Словарь української мови Борис Грінченко Т табунників |
табуновий ▶ |
|
Словарь української мови — Т
табунників
Борис Грінченко
1924
Табу́нників, кова, ве. Принадлежащій табунщику.