Словарь української мови (1924)/табунний
◀ табун | Словарь української мови Т табунний |
табунник ▶ |
|
Табу́нний, а, е. Табунный, изъ табуна.
◀ табун | Словарь української мови Борис Грінченко Т табунний |
табунник ▶ |
|
Словарь української мови — Т
табунний
Борис Грінченко
1924
Табу́нний, а, е. Табунный, изъ табуна.