Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сяйнути
Берлін: Українське слово, 1924

Сяйну́ти, ну́, не́ш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. К. ХП. 49. Блискавка по всьому небу сяйнула. Г. Барв. 190.