Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сяйний
Берлін: Українське слово, 1924

Ся́йний, а, е. Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала). Щог. Сл. 24.