Словарь української мови (1924)/сяйний
| ◀ сяжа | Словарь української мови С сяйний |
сяйнути ▶ |
|
Ся́йний, а, е. Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала). Щог. Сл. 24.
| ◀ сяжа | Словарь української мови Борис Грінченко С сяйний |
сяйнути ▶ |
|
Словарь української мови — С
сяйний
Борис Грінченко
1924
Ся́йний, а, е. Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала). Щог. Сл. 24.