Словарь української мови (1924)/сябер
◀ ся | Словарь української мови С сябер |
сябринний ▶ |
|
Ся́бер, бра, сябро́, ра́, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Вас. 189. КС. 1890. VI. 478. Брат братові сябер. Ном. № 9399.