Словарь української мови (1924)/ся
| ◀ сюсяти | Словарь української мови С ся |
сябер ▶ |
|
Ся, мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Нп. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. Як ся ма́єш? Какъ поживаешь?