Словарь української мови (1924)/сюрчання
◀ сюрок | Словарь української мови С сюрчання |
сюрчати ▶ |
|
Сюрча́ння, ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).
◀ сюрок | Словарь української мови Борис Грінченко С сюрчання |
сюрчати ▶ |
|
Словарь української мови — С
сюрчання
Борис Грінченко
1924
Сюрча́ння, ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).