Словарь української мови (1924)/східень
◀ схід | Словарь української мови С східень |
східець ▶ |
|
Схі́день, дня, м. Востокъ, восточный край неба. Встрѣчено у Мирнаго: Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно (сонце) ще не рушало зза гори, ще не блиснуло ні одним промінем над землею. Мир. ХРВ. 38.