Словарь української мови (1924)/сутеніти

by Борис Грінченко

◀ сутемрявий

Словарь української мови Борис Грінченко С сутеніти

сутий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сутені́ти, ні́є, гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. НВолын. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.