Словарь української мови (1924)/суспільний
◀ суспіль | Словарь української мови С суспільний |
суспільність ▶ |
|
Суспі́льний, а, е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.
◀ суспіль | Словарь української мови Борис Грінченко С суспільний |
суспільність ▶ |
|
Словарь української мови — С
суспільний
Борис Грінченко
1924
Суспі́льний, а, е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.