Словарь української мови (1924)/суплікатор
| ◀ супліка | Словарь української мови С суплікатор |
суплікувати ▶ |
|
Супліка́тор, ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
| ◀ супліка | Словарь української мови Борис Грінченко С суплікатор |
суплікувати ▶ |
|
Словарь української мови — С
суплікатор
Борис Грінченко
1924
Супліка́тор, ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.