Словарь української мови (1924)/суперечитися
| ◀ суперечити | Словарь української мови С суперечитися |
суперечка ▶ |
|
Супере́читися, чуся, чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195.
| ◀ суперечити | Словарь української мови Борис Грінченко С суперечитися |
суперечка ▶ |
|
Словарь української мови — С
суперечитися
Борис Грінченко
1924
Супере́читися, чуся, чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195.