Словарь української мови (1924)/суниці
| ◀ сунець | Словарь української мови С суниці |
суничник ▶ |
|
Суни́ці, ни́ць, ж. мн. Земляника, Fragaria vesca (сама ягода). Ой у степу зацвіли суниці. Чуб. V. 455. Ум. Суни́чки, суни́ченьки. Вже минули суниченьки й полуниченьки, вже наспіли осінні та вечерниченьки. Мет. 328.