Словарь української мови (1924)/суничник

by Борис Грінченко

◀ суниці

Словарь української мови Борис Грінченко С суничник

сунка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Суни́чник, ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163. См. Суниці.