Словарь української мови (1924)/сумісник
◀ сумісний | Словарь української мови С сумісник |
сумісно ▶ |
|
Сумі́сник, ка, м. Соучастникъ.
◀ сумісний | Словарь української мови Борис Грінченко С сумісник |
сумісно ▶ |
|
Словарь української мови — С
сумісник
Борис Грінченко
1924
Сумі́сник, ка, м. Соучастникъ.