Словарь української мови (1924)/сумісний
| ◀ суміння | Словарь української мови С сумісний |
сумісник ▶ |
|
Сумі́сний, а, е. Совмѣстный.
| ◀ суміння | Словарь української мови Борис Грінченко С сумісний |
сумісник ▶ |
|
Словарь української мови — С
сумісний
Борис Грінченко
1924
Сумі́сний, а, е. Совмѣстный.