Словарь української мови (1924)/стікатися

by Борис Грінченко

◀ стікати

Словарь української мови Борис Грінченко С стікатися

стіки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стіка́тися, ка́юся, єшся, гл. 1) Стекаться, стечься, сливаться, слиться. Три річечки стікалося докупи. Левиц. Пов. 362. 2) Сходиться, сойтись. Пекла б мати млинці, та не стікаються кінці. Лебед. у. Кожух не стікається, бо вузький. Лебед. у.