Словарь української мови (1924)/стікати

by Борис Грінченко

◀ стік

Словарь української мови Борис Грінченко С стікати

стікатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. стекти́, стечу́, че́ш, гл. 1) Стекать, стечь. Як добрий став, — риба буде, а стече, — болото буде. Ном. № 7157. 2) Сдѣлаться тощимъ, захирѣть (о растеніи)? (Пшениця) на вмолот не теє. Видно дощі захопили, як красувалася: стекла: сказано, зерно як мачина. Мир. ХРВ. 350. 3) Хватать, хватить, стать. Вже тепер у мене здоров'я не стіка. Лебед. у. Хиба у нас грошей не стече весілля справити. Зміев. у. Стікає й розуму таке робити! Харьк.