Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стіжок
Берлін: Українське слово, 1924

Стіжо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ стіг. 2) Родъ мужской стрижки. Чоловіки стрижені усі густо в стіжок, а підголених чубів щось не видно було. О. 1862. IX. 62.