Словарь української мови (1924)/стіжок
◀ стіжечок | Словарь української мови С стіжок |
стійка ▶ |
|
Стіжо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ стіг. 2) Родъ мужской стрижки. Чоловіки стрижені усі густо в стіжок, а підголених чубів щось не видно було. О. 1862. IX. 62.