Словарь української мови (1924)/стіг
◀ стів | Словарь української мови С стіг |
стігло ▶ |
|
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. Ум. Стіжо́к, стіже́чок, сто́женько. О. 1862. IV. 13.