Словарь української мови (1924)/стріпотати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стріпотати
Берлін: Українське слово, 1924

Стріпота́ти, стріпоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Стрепенути. Крилоньками стріпотіли. Чуб. V. 1087.