Словарь української мови (1924)/стрілочка
| ◀ стрілкуватий | Словарь української мови С стрілочка |
стріль ▶ |
|
Стрі́лочка, ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. 2) Родъ растенія. Обсади мене трьома зіллями: першим зіллям — гвоздичками, другим зіллям — васильками, третім зіллям — стрілочками. Маркев. 11.