Словарь української мови (1924)/стручувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стручувати
Берлін: Українське слово, 1924

Стру́чувати, чую, єш, сов. в. стру́тити, чу, тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.