Словарь української мови (1924)/струпіти
◀ струп | Словарь української мови С струпіти |
струпішати ▶ |
|
Струпі́ти, пі́ю, єш, гл. Покрываться струпьями.
◀ струп | Словарь української мови Борис Грінченко С струпіти |
струпішати ▶ |
|
Словарь української мови — С
струпіти
Борис Грінченко
1924
Струпі́ти, пі́ю, єш, гл. Покрываться струпьями.