Словарь української мови (1924)/строїтися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
строїтися
Берлін: Українське слово, 1924

Стро́їтися, ро́юся, їшся, гл. 1) Наряжаться. 2) Приготовляться. Тремтить косонька, ся боїть, свашка ся на ню строїть. Гол. IV. 432. 3) Строиться, становиться въ строй. Строїтись на баталію. Чуб. 4) Строиться. Строяться доми та все новії. Чуб. V. 179.