Словарь української мови (1924)/строїти

by Борис Грінченко

◀ строжити

Словарь української мови Борис Грінченко С строїти

строїтися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стро́їти, ро́ю, їш, гл. 1) Одѣвать, наряжать. Ном. № 9313. 2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. Чуб. III. 384. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. НВолын. у. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. Чуб. III. 416. 4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. Ном. № 864. З чужого добра не строїть двора. Ном. № 9658.

Строї́ти, рою́, їш, гл. = Струїти.