Словарь української мови (1924)/стрижій
◀ стрижень | Словарь української мови С стрижій |
стрижка ▶ |
|
Стрижі́й, жія́, м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.
◀ стрижень | Словарь української мови Борис Грінченко С стрижій |
стрижка ▶ |
|
Словарь української мови — С
стрижій
Борис Грінченко
1924
Стрижі́й, жія́, м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.