Словарь української мови (1924)/стрижень
◀ стрижачка | Словарь української мови С стрижень |
стрижій ▶ |
|
Стри́жень, жня, м. 1) Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ, въ озерѣ, фарватеръ. Вас. 173, 188. 2) Небольшая рѣчка, струя. Гол. 3) Сердцевина дерева. 4) Стержень въ нарывѣ. Зміев. у.