Словарь української мови (1924)/стригун
| ◀ стригти | Словарь української мови С стригун |
стриєчний ▶ |
|
Стригу́н, на́, м. Годовалый лошонокъ, у котораго стригутъ гриву. Вас. 197. Ум. Стригуне́ць.
| ◀ стригти | Словарь української мови Борис Грінченко С стригун |
стриєчний ▶ |
|
Словарь української мови — С
стригун
Борис Грінченко
1924
Стригу́н, на́, м. Годовалый лошонокъ, у котораго стригутъ гриву. Вас. 197. Ум. Стригуне́ць.