Словарь української мови (1924)/стинатися
| ◀ стинати | Словарь української мови С стинатися |
стиранка ▶ |
|
Стина́тися, на́юся, єшся, сов. в. стя́тися, зітну́ся, нешся, гл. Вступать, вступить съ кѣмъ въ борьбу, въ бой, въ споръ, въ тяжбу, сразиться, сцѣпиться. Із ордою Супрун стявся. Нп. Стявся з паном наш писарь. Черк. у. Били.... неприятеля всюди, де тілько стинались. К. ЧР. 311. Не стинайтесь, пани браття, з Наливайком близько. К. Досв. 9. Мася з матір'ю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.