Словарь української мови (1924)/стидитися
◀ стидити | Словарь української мови С стидитися |
стидкий ▶ |
|
Стиди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. = Стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. I. 48.
◀ стидити | Словарь української мови Борис Грінченко С стидитися |
стидкий ▶ |
|
Словарь української мови — С
стидитися
Борис Грінченко
1924
Стиди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. = Стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. I. 48.