Словарь української мови (1924)/становляти
◀ становлення | Словарь української мови С становляти |
становник ▶ |
|
Становля́ти, ля́ю, єш, гл. = Становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461.
◀ становлення | Словарь української мови Борис Грінченко С становляти |
становник ▶ |
|
Словарь української мови — С
становляти
Борис Грінченко
1924
Становля́ти, ля́ю, єш, гл. = Становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461.