Словарь української мови (1924)/становити

by Борис Грінченко

◀ становий

Словарь української мови Борис Грінченко С становити

становитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Станови́ти, влю́, виш, гл. 1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Ном. № 14120. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. Чуб. V. 105. 2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. Ном. № 11659. Станови́ти гру́бу. Класть печь. Конст. у. 3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Дещо. Се мені нічого не становить. 4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною. Зміев. у.