Словарь української мови (1924)/ставатися
| ◀ ставати | Словарь української мови С ставатися |
ставець ▶ |
|
Става́тися, стаю́ся, є́шся, сов. в. ста́тися, нуся, нешся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Аби ваша думка сталася ділом. К. (О. 1862. III. 23). Конвалії сталися мені найлюбішими квітками. Г. Барв. 400. Ідол до Бога.... „Так і так мені стається: не попаду з моря землі винести.“ Драг. 15. 2) Случаться, случиться, произойти, совершиться. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Нп. Між нами стався такий великий гріх. Стор. М. Пр. 34. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14.