Словарь української мови (1924)/срібнити
| ◀ срібник | Словарь української мови С срібнити |
срібнісінький ▶ |
|
Срібни́ти, бню́, ни́ш, гл. Серебрить.
| ◀ срібник | Словарь української мови Борис Грінченко С срібнити |
срібнісінький ▶ |
|
Словарь української мови — С
срібнити
Борис Грінченко
1924
Срібни́ти, бню́, ни́ш, гл. Серебрить.