Словарь української мови (1924)/срібник
| ◀ срібний | Словарь української мови С срібник |
срібнити ▶ |
|
Срі́бник, ка, м. = Срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.
| ◀ срібний | Словарь української мови Борис Грінченко С срібник |
срібнити ▶ |
|
Словарь української мови — С
срібник
Борис Грінченко
1924
Срі́бник, ка, м. = Срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.