Словарь української мови (1924)/срібліти
| ◀ сріберний | Словарь української мови С срібліти |
срібло ▶ |
|
Сріблі́ти, лі́ю, єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє. Черниг. г.
| ◀ сріберний | Словарь української мови Борис Грінченко С срібліти |
срібло ▶ |
|
Словарь української мови — С
срібліти
Борис Грінченко
1924
Сріблі́ти, лі́ю, єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє. Черниг. г.