Словарь української мови (1924)/спішитися
| ◀ спішити | Словарь української мови С спішитися |
спішний ▶ |
|
Спіши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться. МВ. II. 170.
| ◀ спішити | Словарь української мови Борис Грінченко С спішитися |
спішний ▶ |
|
Словарь української мови — С
спішитися
Борис Грінченко
1924
Спіши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться. МВ. II. 170.