Словарь української мови (1924)/спішвити
| ◀ спіх | Словарь української мови С спішвити |
спішити ▶ |
|
Спі́швити, влю, виш, гл. Окончить пі́шву. Канев. у.
| ◀ спіх | Словарь української мови Борис Грінченко С спішвити |
спішити ▶ |
|
Словарь української мови — С
спішвити
Борис Грінченко
1924
Спі́швити, влю, виш, гл. Окончить пі́шву. Канев. у.