Словарь української мови (1924)/спірити
◀ спіратися | Словарь української мови С спірити |
спірка ▶ |
|
Спі́рити, рю, риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.
◀ спіратися | Словарь української мови Борис Грінченко С спірити |
спірка ▶ |
|
Словарь української мови — С
спірити
Борис Грінченко
1924
Спі́рити, рю, риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.