Словарь української мови (1924)/спільний
| ◀ спільжити | Словарь української мови С спільний |
спільник ▶ |
|
Спі́льний, а, е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
| ◀ спільжити | Словарь української мови Борис Грінченко С спільний |
спільник ▶ |
|
Словарь української мови — С
спільний
Борис Грінченко
1924
Спі́льний, а, е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.