Словарь української мови (1924)/спілкувати
◀ спілкування | Словарь української мови С спілкувати |
спілчливий ▶ |
|
Спілкува́ти, ку́ю, єш, гл. — з ки́м. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.
◀ спілкування | Словарь української мови Борис Грінченко С спілкувати |
спілчливий ▶ |
|
Словарь української мови — С
спілкувати
Борис Грінченко
1924
Спілкува́ти, ку́ю, єш, гл. — з ки́м. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.