Словарь української мови (1924)/спудей
◀ спсувати | Словарь української мови С спудей |
спуджувати ▶ |
|
Спуде́й, де́я, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? К. ЧР. 84. Я ще спудеїв трохи попошколю. К. ПС. 84.